Як вибрати правильний інструмент для звалювання дерев

У багатьох аспектах валкові клини є скромними героями складних ситуацій, оскільки забезпечують надзвичайну підйомну силу для кращого контролю та точності. Як ви знаєте з базової підготовки, клини забиваються сокирою чи ударною валковою лопаткою до завершення валкового пропилу. Вони допомагають повалити дерево в напрямку вирізу, підіймаючи дерево в цьому напрямку. Клин також запобігає затисканню пилки деревом або нахилу дерева назад на пилку під час виконання заднього зрізу. Крім того, клини можна використовувати для розблокування затиснутої пилки.

Для забивання валкових клинів із метою підйому дерева використовуються ударні інструменти, такі як сокира, кувалда й ударна лопатка. Ваше обладнання має бути готовим до складних ситуацій під час звалювання дерев, тому його слід укомплектувати повним набором ударних інструментів у хорошому стані, готових до використання в різних ситуаціях.

Лебідка використовується в першу чергу там, де вимагається надзвичайно безпечне звалювання. До прикладів можна віднести звалювання дерев поблизу будівель, повітряних ліній електропередач і доріг, а також в інших обмежених просторах. Лебідка також дуже корисна, якщо дерево важко оцінити з точки зору нахилу, виступу гілок, пошкоджень / гниття тощо.

Тяговий або такелажний трос зазвичай необхідний при використанні підйомника / лебідки під час лісогосподарських робіт. Трос використовується для подовження шляху лебідки на відстань, необхідну для виведення оператора із зони ризику, або в поєднанні з блоком / шківом для зміни напрямку шляху лебідки.

Блок або шків — це зручний спосіб змінити напрямок руху лебідки, щоб вивести оператора із зони ризику. Він кріпиться до опорної точки за допомогою стропа та карабіна або скоби, бажано виготовлених зі сталі.

Зазвичай для кріплення лебідки та/або блока чи шківа до опорної точки, такої як дерево, підпора, транспортний засіб або щось подібне, що може витримати силу від лебідки та/або блока чи шківа, необхідний строп або такелажний ремінь.

Висоторіз є незамінним інструментом для роботи в лісі, поваленому чи пошкодженому буревієм, оскільки він збільшує відстань між оператором і деревом. Відстань є особливо важливою під час роботи з деревами або гілками, що перебувають у напруженні, або в ситуаціях, коли відхід із небезпечної зони ускладнений.

Закидний шнур використовується для розміщення такелажного (або альпіністського) троса в ідеальному місці на дереві для підготовки до підйому, зокрема за допомогою лебідки. Вага закидного тягарця допомагає запобігти заплутуванню закидного шнура.

Канатна пилка ідеально підходить для складних ситуацій, коли неможливо скористатися ланцюговою пилкою або висоторізом. Прикладами можуть бути випадки, коли неможливо звалити дерево з лінії електропередачі або коли важко виконати обрізання гілок чи покрокове різання.

Планування починається із чіткого розуміння робочого завдання. Якими є очікування та виклики? Як можна гарантувати, що завдання буде виконано найбільш безпечним чином?

Це ваше зіткнення з реальністю. Без ретельного огляду робочого майданчика та дерев неможливо визначити ризики. Тож, розплющте очі та пробудіть своє чуття. Що ви бачите, чуєте, відчуваєте, які запахи вловлюєте? Усе зводиться до підвищення вашої обізнаності та розуміння.

Виходячи з розуміння необхідних робіт і результатів огляду робочого майданчика та візуальної оцінки дерева, настав час провести оцінку ризиків на робочому майданчику.

Безпека ґрунтується на знаннях. Після огляду робочого майданчика й дерева, а також оцінки ризиків, настає час розробити план роботи. Але пам’ятайте, що виявлення та зменшення ризиків є постійним завданням на кожному етапі планування. Наприклад, пам’ятайте, що методи роботи, які ви обираєте в рамках свого плану роботи, також передбачають ризики, з якими вам доведеться мати справу. Те саме стосується інструментів, необхідних для виконання завдання. Будьте обізнаними щодо ризиків!

Вибраний спосіб роботи залежить від поставленого завдання та наявних інструментів. Однак пам’ятайте, що необхідні інструменти визначаються ризиками. Які фактори впливу потрібні?

Обов’язково повідомте всім членам своєї команди про оцінку ризиків на робочому майданчику та план роботи. Кожен повинен розуміти ризики та план виконання завдання. Також настав час підготувати себе, свою команду та робоче місце — ужити запобіжних заходів відповідно до оцінки ризиків. Одягніть засоби індивідуального захисту, відгородить робочий майданчик, очистьте шляхи евакуації, розмістіть транспортний засіб так, щоб він був готовий до негайного від’їзду в разі надзвичайної ситуації, і дістаньте аптечку першої допомоги перед початком роботи. Коли всі члени команди подадуть спеціальний сигнал (великий палець угору), настане час виконувати завдання.

Тепер, коли ви ретельно виконали та дотрималися кожного кроку робочого плану, ви й ваша команда готові до його реалізації. Саме на цьому етапі виправдовуються всі зусилля й час, витрачені на огляд робочого майданчика, візуальну оцінку дерева, оцінку ризиків на робочому майданчику та вибір належного методу роботи. Це збільшує імовірність того, що ви зможете безпечно виконати завдання. Але пам’ятайте: гарний план не є незмінним. Найімовірніше, вам доведеться коригувати його у процесі виконання роботи.

Під час планування звалювання дерева за складних умов потрібно враховувати його висоту, діаметр, нахил, напрямок і швидкість вітру, а також, звичайно, відстань до навколишніх дерев, будівель, повітряних ліній електропередач, доріг та інших перешкод. Вибір правильного напрямку звалювання, інструментів і способу звалювання має вирішальне значення для успішного результату.

Висота підйому — це відстань, на яку інструмент для звалювання має розсунути валковий пропил, перш ніж дерево впаде самостійно. На схемі показано необхідну висоту підйому для дерев різних діаметрів, включаючи надріз пилкою. Ці значення стосуються північних порід дерев і форм стовбурів та є орієнтовними, а не точними цифрами. За допомогою схеми ви можете, наприклад, побачити, чи потрібно застосувати кілька клинів один над одним, щоб звалити дерево.

Лебідка використовується переважно в ситуаціях, що вимагають надзвичайно безпечного звалювання дерев, наприклад, поблизу будівель, повітряних ліній електропередач, доріг і в обмеженому просторі. Лебідка також дуже корисна, якщо дерево важко оцінити з точки зору нахилу, виступу гілок, пошкоджень / гниття тощо.

Щоб забезпечити точність звалювання, переконайтеся, що лінія прицілювання пилки відрегульована відповідно до довжини дерева, яке ви плануєте звалити.

Якщо дерево нахилене в напрямку звалювання, дуже ймовірно, що воно почне падати до того, як буде виконано валковий пропил. У цьому випадку існує ризик, що деревина розколеться з великою силою, унаслідок чого половина стовбура дерева відскочить назад, що може призвести до серйозного інциденту. Це також призведе до значного пошкодження деревини. Ви можете уникнути цього за допомогою описаного далі способу.

Для сильно нахиленого вперед або вже розколотого дерева використовуйте V-подібний зріз, глибокий V-подібний зріз або отвір на стороні тиску, щоб зменшити ризик розколювання і дозволити дереву спочатку повільно падати.

Дерево, яке нахилене поперек напрямку звалювання, падає вбік від лінії вашого зору. Ви повинні компенсувати бічний нахил, націлюючись на таку ж відстань у протилежному напрямку, як і нахил дерева. Наприклад: якщо дерево нахилене на 1 м праворуч, націлюйтеся щонайменше на 1 м ліворуч. Вставте валковий клин під косим кутом із боку нахилу, щоб сила звалювання підперла дерево.

Розколи у стовбурах здебільшого спричинені внутрішнім природним тиском у твердій або дуже твердій деревині, як-от бук. Під час звалювання або різки велика частина тиску знімається. Деревина, яка розколюється під час звалювання, може становити серйозну небезпеку. Розколювання дерева також може призвести до втрат деревини, а відтак і до фінансових втрат. Нижче наведено два способи, які допоможуть запобігти розколюванню.

Гниль вражає переважно старі та пошкоджені дерева. Хвороба послаблює волокна деревини, що робить звалювання небезпечним. Зваліть дерево у природному напрямку або закріпіть його за допомогою лебідки.

Дерева, висохлі внаслідок зараження або лісової пожежі, слід вирубувати тільки за умови, що їх багато. Кілька мертвих дерев дуже важливі для екологічного різноманіття, тому їх не слід чіпати.

Звалюйте порожнисті дерева так само, як і гнилі дерева. Обирайте таку глибину напрямного вирізу, щоб шарнір залишався у здоровій деревині й був якомога довшим. Звалюйте дерево у природному напрямку падіння.

Дерева, пошкоджені вогнем, можуть бути випалені зсередини і стояти лише на виступах коренів.

Робота в лісі, поваленому буревієм, є одним із найнебезпечніших завдань. Догляд за вирваними з корінням, зламаними чи похиленими деревами, а також стовбурами, що перебувають під напруженням або застрягли в декількох шарах, є надзвичайно небезпечною роботою, яку мають виконувати лише професіонали з відмінними знаннями та багаторічним досвідом.

Почніть із дерева з нахилом. Імовірно, коріння дерева перебуває під напруженням, положення дерева нестабільне. Із цієї причини ніколи не можна ходити в зоні звалювання дерева.

Звалювання зламаних дерев із завислими верхівками є небезпечним. Якщо дерево зламано високо, ближче до верхівки, треба вважати, що це зависання. Ніколи не ходіть під місцем зависання.

Під час різки повалених дерев існує ризик падіння вперед. Повалені вітром великі дерева з вирваним корінням ніколи не можна обрізати в області комеля в першу чергу, оскільки існує ризик відкидання дерева у вашому напрямку.

Зрізання повалених дерев — це спеціальна техніка різки коренів дерев, повалених буревієм. Цей спосіб зменшує ризик заклинювання пильної шини або заривання пилки в землю.

Стовбури повалених буревієм дерев часто піддаються великому напруженню через нахил дерева або через те, що дерево застрягло із зігнутим стовбуром.